Будова прес-підбирача ПС 1,6Б

 

Машини для заготівлі кормів.

 

МАШИНІ ДЛЯ ЗАГОТІВЛІ КОРМІВ

5.1. Завдання та способи заготівлі кормів

Успішний розвиток тваринництва значною мірою залежить від розвитку і стабільності кормової бази , яка є системою виробництва кормів та використання їх для сільськогосподарських тварин .

Раціонально організована кормова база має відповідати таким основним вимогам : повне і безперебійне забезпечення тварин повноцінними кормами протягом року , отримання високоякісних і дешевих кормів , випереджальне виробництво кормів порівняно зі зростанням поголів тварин , створення страхових запасів кормів на випадок .

Основними кормовими продуктами для сільськогосподарських тварин є корми рослинного походження . До них належать грубі , січні , зелені , концентровані корми та кормові відходи технічних виробництв .

Склад і поживність кормів залежать від природних і ґрунтових умів , а також від рівня агротехніки , періоду вегетації при збиранні та технології заготівлі та зберігання кормів .

Для заготівлі кормів широко використовують трав'янисті рослини ( кормові трави ) у вигляді сіна , силосу , сінажу , свіжого зеленого корму , трав'яної муки , трав'яної пащі та іноді зерна . Отже , без належного рівня механізації технологічних процесів при заготівлі кормів не можна своєчасно і якісно виконати потрібні обсяги робіт .

243

Розділ 5

Залежно від природно - кліматичних зон і господарських умов застосовують різні способи заготівлі кормів . Вибираючи їх , слід враховувати умови збирання , урожайність , площі масивів , вид і поголів'я тварин та інші фактори .

У сучасному сільськогосподарському виробництві застосовують такі способи заготівлі трав і силосних культур :

1. Заготівля розсипного сіна . Цей спосіб передбачає : скошування трав , сушіння у косовицях , ворушення , згрібання сіна біля валки , перевертання валків , підбирання валків з утворенням копиць , підбирання копиць і транспортування до місць скиртування , укладання сіна у стоги та скирти . Такий спосіб неекономічний , оскільки не дає змоги отримати сіно високої якості .

2. Заготівля пресованого сіна . Цей спосіб є прогресивнішим . Траву після скошування , сушіння і згрібання біля валки підбирають з одночасним пресуванням у паки . Збирають та пресують сіно при його вологості не більше ніж 25 %. Залежно від умов паки досушують у полі або підбирають безпосередньо

у транспортні засоби , перевозити до місць зберігання та досушують у штабелях активним вентилюванням .

3. Збирання трав і силосних культур з подрібненням . Силос , сінаж і трав'яні муку готують з подрібнених рослин .

Для отримання силосу скошену і подрібнену зелену масу закладають у траншеї або силосні башти , де її перед герметизацією ущільнюють .

Технологія приготування сінажу передбачає закладання пров'яленої до 50 ...55 % та подрібненої до 3 см маси в башти або інші герметизовані споруди .

Трав'яні муку одержують також із подрібнених до 3 см рослин , висушених до вологості 8...12 % у високотемпературних сушарках . Після розмелювання масу гранулюють або зберігають у розсипному вигляді ( сінне , віта - мінне мука ).

5.2. Основні агротехнічні вимоги

Під час збирання трав слід дотримуватися певних агротехнічних вимог . Перший укис бобових трав починати в стадії бутонізації

чатку цвітіння , а злакових — при появі колосків .

Косовицю проводити протягом 5...7 днів , а на низинних цибулях , плавнях і болотах — 7...10 днів .

Під час косіння забезпечувати оптимальну висоту зрізу : для природних трав у степовій зоні — 4,0...4,5 см , а у лісолучній та лісостеповій зонах — 5...6 см . Отаву осіннього укосу зрізати на висоту 6...7 см , а сіяні багаторічні трави — 7...9 см .

Під час сушіння трави і згрібання сіна стежити за тим , щоб не було втрат . Сінозбиральні машини не повинні надмірно ворушити , перетрушувати та засмічувати сіно . У пересохлого сіні обламується багато листя , а у волого -

му — розвиваються мікроорганізми , які руйнують поживні речовини . Машини мають забезпечувати укладання трави у прямолінійні рядки

або валки , правильне перевертання валків на півоберта для прискорення сушіння нижніх шарів , а також повне збирання сіна кондиційної воло - гості .

Копиці сіна мають бути правильної форми . Маса копиці у степовій зоні має становити 3...500 кг , а у лісолучній — 50...150 кг .

244

Машини для заãотівлі êормів

5.3. Класифікація та характеристика машин для заготівлі кормів

Машини для заготівлі кормів можна поділити на дві основні групи : для заготівлі трав на сіно та сінаж та для заготівлі силосу та свіжої подрібненої зеленої маси .

Класифікують їх за такими ознаками :

y за способом агрегатування - причіпні , начіпні , напівначіпні та самохідні ; y за типом різального чи подрібнювального апарату

пальцьові , дискові , ротаційні та барабанні ;

y за кількістю різальних апаратів — одно- , дво- , три- та багатобрусні ;

y за формуванням зрізаної маси — покісні та порційні .

Залежно від технології заготівлі кормів використовують певний комплекс кормозбиральних машин . Під час заготівлі трав на сіно застосовують косарки , ворушилки , граблі , підбирачі - копнувачі , прес - підбірачі , волокуші , копицівози , стогокладки , стогоутворювачі , пакопідбірачі , стаційні преси , вентильовані сіносховища .

Комплекс машин для збирання трав на сінаж складається з косарок - плющилок , підбирачів - подрібнювачів - навантажувачів , транспортних візків та пневматичних транспортерів .

Для подрібнення зеленої маси , яка використовується для згодовування тваринам без зберігання та заготівлі силосу на зимовий період , застосовують косарки - подрібнювачі , підбирачі - подрібнювачі , косарки - плющилки , силосо - збиральні та кормозбиральні комбайни та комплекси .

5.4. Косарки, косарки-плющилки та косарки-подрібнювачі

Косарки призначені для скошування природних або сіяних трав . Цю технологічну операцію виконують різальні апарати . Вони наводяться в дію від валу відбору потужності трактора , можуть мати індивідуальний гідро - або електропривід та приводитися від власних ходових коліс . Залежно від технологічного процесу косарки можна обладнувати додатковим плющильним або подрібнювальним апаратом .

Різальний апарат ( рис . 5.1) — основний робочий орган косарки , що складається з пальцевого бруса 1 і ножа 12 , що здійснює зворотно - поступальний рух . Пальцевий брус кріпиться до внутрішнього і зовнішнього 13 подільників , які спираються на сталеві полозки 14 , за допомогою яких регулюється задана висота зрізу . До бруса 1 за допомогою болтів 2 кріпляться пальці 9 з протирізальними пластинами 8 . Рухомий ніж 12 має головку 11 для приєднання до привідного шатуна та наклепані по всій довжині ножа сегменти 7 .

Передньою частиною сегменти спираються на протирізальні пластини 8 , а ззаду сегменти і спинка упираються у пластини тертя 3 . Для того щоб сегменти ножа прилягали до протирізальних пластин , до пальцевого бруса прикріплені лапки 4 , які унеможливлюють піднімання ножа вгору .

Ніж , рухаючись у пазу пальців , відхиляє лезами сегментів стебла , що потрапили між пальцями , притискує їх до ліз протирізальних пластин і зрізує . Польова дошка 15 відводить скошену траву вліво , звільняючи місце для проходження машин при новому заїзді . Подільник 10 під час руху косарки спря- мовує стебла до різального апарату .

Різальний апарат потребує певних регулювань . Кут нахилу вперед або назад регулюють поворотом рухомої рами відносно нерухомої . Центрування але -

245

Розділ 5

		ж здійснюють		зміною
		довжини	шатуна		так ,
		щоб у крайніх його по -
		ложеннях середини				сег -
		ментів збігалися		з сірки -
		динамі	пальців	або		не
		доходили до середини на
		5 мм .
		Зазор ніж шкарпеткою
		мента і	протирізальною
		пластиною , що встано -
		влюється змінними про -
		кладками , має бути не
		більше ніж 0,1...0,3 мм .
		Розрізняють			кілька
		типів різальних апаратів ,
		які мають різні співвід -
		носіння	відстаней			між
		протирізальними			пла -
		стінами ( t 0 ), сегментами
		( t ) і ходом ножа ( S ). За
		співвідношення S = t = t 0
		вони належать до рі -
		зальних	апаратів		нір -
		мального різання зоді -
	Мал . 5.1. Різальний апарат косарки :	нарнім	пробігом		ножа .
		Більшість косарок мають
	1 - пальцевий брус ; 2 - болт ; 3 - пластина тертя ; 4 - при -
	тискна лапка ; 5 - заклепка ; 6 - спинка ножа ; 7 - сегмент ;	апарати ,	в яких			S =
	8 - протирізальна пластина ; 9 - палець ; 10 - внутрішній	= 76,2 мм .
	подільник ; 11 - головка ножа ; 12 - ніж ; 13 - зовнішній -	Різальний апарат нор -
	дільник ; 14 - опорний полозок ; 15 - польова дошка ; 16 -
	прутки - стеблевідводи	мального різання			може

бути з підвійним пробігом ножа ( з підвійним ходом ). У цьому S = 2 t = 2 t 0 . Крім того , є різальні апарати низького зрізу

при S = ​​t = 2 t 0 = 76,2 мм ( косарки ) або S = t = 2 t 0 = 101,6 мм ( комбайні ). За

якістю зрізу , експлуатаційною надійністю та витратою зусилля на різання найкращий різальний апарат для косарок — це апарат нормального різання

з одинарним пробігом ножа .

В основу роботи різальних апаратів покладені підпірний та безпідпірний принципи зрізування .

Різальні апарати підпірного зрізування бувають сегментно - пальцьові ( розглядалися вище ) та безпальцьові ( рис . 5.2). У таких апаратах стебла при зрізуванні спираються на певні елементи машини .

У сегментно - пальцьових апаратах є різальна пара — сегмент 2 ( рис . 5.2, а )

і протирізальна пластина пальця 1 . Сегмент підводити стебла рослин до протирізальної пластини , затискуючи їх між собою . Під час зрізування стебла одночасно спираються на протирізальну пластину ( точка А ) та пероподібний відросток пальця ( точка В ), тобто дві опори . Це зменшує можливість згинання стебла , особливо тонкостеблових рослин , які мають малу жорсткість . При зби - ранні товстостебла культур ( соняшник , кукурудза ) дві опори негативно

246

Машини для заãотівлі êормів

	впливають на зріз . Врізаю -
	чись у товсті стебло , сегмен -
	ти заклинюються		надрізу -
	ними стеблами _ _
	діти до	надмірних зусиль
	при зрізуванні . Тому в різа -
	льних апаратах для збирання -
	ня товстостеблових рослин до -
	цільно використовувати па -
	льці без пероподібних відро -
	стків . Сегментно - пальцьові			Мал . 5.2. Різальні апарати підпірного зрізування :
	різальні	апарати	зрізують
				а - сегментно - пальцевий ; б - безпальцьовий ; 1 - па -
	рослини при швидкості ножа			лець ; 2 - сегмент ; 3 - спинка ножа ; 4 - пальцевий
	( різання )	1,5...3,0 м / с . Вони		брус
	не подрібнюють рослини ,
	вимагають	менших	витрат

енергії , порівняно з безпідпірними різальними апаратами . Водночас зворотно - поступальний рух ножа спричинює значні інерційні зусилля , що обмежує застосування таких косарок на підвищених робочих швидкостях при збиранні трав .

У безпальцевому апараті ( рис . 5.2, б ) різальна пара — два сегменти 2 , які перерізають стебло з опорою в одній точці А. Такі різальні апарати менше забиваються при збиранні заплутаних та полеглих рослин . Застосовують одно- і двоножеві апарати : в одноножовому рухомий один ніж , а у двоножовому — обидва ножі , завдяки чому покращується зрівноваженість усієї машини . Проте такі косарки мають складнішу конструкцію приводу ножів .

Різальні апарати безпідпірного зрізування ( рис . 5.3 ) -- це ротаційно - дискові , сегментно - дискові та ротаційно - барабанні апарати .

Різальні елементи цих апаратів — ножі 2 , шарнірно з'єднані з диском 1 чи валом барабана 5 , або сегменти 3 , жорстко приєднані до диска 1 ( рис . 5.3, б ). Стебло рослини при зрізуванні не спирається на якийсь елемент машини ( опору ), відгин його обмежується жорсткістю стебла , його інерцією та частично підпиранням сусідніх стебел .

Різальні апарати безпідпірного зрізування не мають зворотно - поступального руху робочих частин . Ножі ротаційних апаратів здійснюють обертальний рух з лінійною швидкістю до 50...60 м / с разом з диском або баром .

	баном . Це дає змогу істотно
	збільшити	робочу швидкість
	косарки чи жниварки .
	Апараті	безпідпірного зрі -
	зування простіші за будовою і
	надійніші в роботі , але під час
	зрізування рослин вони додати -
	ково подрібнюють стебла , що
	призводить до надмірних втрат
Мал . 5.3. Різальні апарати безпідпірного	скошеної зеленої маси . Косар -
зрізування :	ки з такими апаратами мають
а — ротаційно - дисковий ; б - сегментно - дисковий ;	більші енерговитрати на один -
в - ротаційно - барабанний ; 1 - диск ; 2 - ніж ; 3 -	ницю зібраної площі , вони
сегмент ; 4 - вал диска ; 5 - вал барабана ; 6 - проти -
різальний ніж	більш металомісткі .